Автосервіс
Автосервіс Авто Квартал

Олександр Сугоняко: «Держава має право на повернення СНВО у державну власність»

Интервью, Политика | 18:59, 7.05.2018
 Поделиться

Поделиться в

Тривають травневі свята. Цього року, вперше за п’ять років, у Сумах пройшла першотравнева демонстрація і мітинг, які очолив відомий багатьом сумчанам народний депутат від округу №158 Олександр Сугоняко. З жовтня минулого року він став єдиним сумчанином, який очолює всеукраїнську партію — Соціал-демократичну. Тому ми задали йому декілька нагальних питань.

На Сумщині щойно пройшли вибори голови і депутатів Андріяшівської громади. На осінь будуть призначені вибори до ще декількох громад, у тому числі, у межах вашого округу. Як ви загалом оцінюєте децентралізаційну реформу?

Підтримував і підтримую кроки до централізації влади. Завжди голосую за закони із децентралізаційного «пакету». Початок цієї реформи, на мій погляд, один із реальних правильних кроків нинішньої влади. Підтверджує це той факт, що підтримка реформи переважно об’єднує депутатів більшості фракцій і груп — а так зараз буває дуже рідко, хіба що з питань національної безпеки і оборони. Підкреслю те, що зараз відбувається — це лише початок справжньої реформи із децентралізації влади, яка ще попереду. Нагадаю, що у 2015 р. у парламент було внесено законопроект змін до Конституції № 2217а, який передбачав повну зміну системи влади в Україні. Місцеві держадміністрації скасовувались, громада ставала первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою, органи влади якої вперше в новітній історії України отримували повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції. На жаль, тоді голосів за зміни до Конституції забракло, тож зараз реформа йде у рамках владних повноважень, передбачених нинішньою Конституцією. Вважаю, що ще за каденції нинішнього парламенту місцеві органи влади мають отримати усі регуляторні повноваження та повноваження щодо розпорядження землею поза межами населених пунктів. Якщо, скажімо, у межах Бездрицької громади підприємець вирішив відкрити кар’єр із добування піску, то дозвіл на це має давати громада, а не чиновник у Києві. Ми, соціал-демократи, бачимо децентралізацію не тільки як справедливий перерозподіл влади і фінансових повноважень від центральної влади до місцевого самоврядування, а й як справедливий розподіл ресурсів у новостворених громадах, справжню демократію у них. Надання додаткових владних повноважень громадам не повинно перетворитися на всевладдя окремих місцевих «князьків», кумівство у розподілі владних посад, зростання бюрократії і витрат на адміністративний апарат. На жаль, подібні тривожні тенденції вже помітні.

 

Наскільки нам відомо, СДП підписала угоду про представництво інтересів профспілок у парламенті, тобто захисту інтересів найманих працівників. У зв’язку з цим що ви зробили для захисту інтересів працівників СНВО (кол. ім. Фрунзе), заборгованість яким по зарплаті досягла вже 6-місячного її обсягу?

Постійно згадую цю проблему на брифінгах, що проводяться у Верховній Раді. Ще тоді, коли менеджмент підприємства заявляв, що можливість виплати зарплати залежить від повернення підприємству державою ПДВ, ми разом із колегою Олегом Медуницею допомогли добитися, щоб податок було повністю повернено. На жаль, вирішити проблему виплати заборгованості із зарплати це не допомогло. Вважав і вважаю, що вина за виникнення заборгованості перш за все лежить на нинішніх власниках підприємства. Очевидно, що вони поводяться із своєю власністю неефективно, тим самим не виконуючи умови, які вони взяли на себе під час приватизації заводу. Вважаю, що зараз держава має право якщо не націоналізацію, то на повернення СНВО у державну власність у зв’язку із доведенням його до жалюгідного стану. Уряд також має сприяти національному виробнику, зокрема, отриманню ним державних замовлень. Цього зараз немає. Згадайте відміну «Укртрансгазом» у 2016 р. тендеру, яке виграло СНВО на поставку обладнання для компресорних станцій. Але не тільки держава має опікуватись вирішенням цієї проблеми. Мене дивує дуже млява позиція декількох профспілок підприємства щодо питання заборгованості. Хоча саме вони повинні робити найбільш рішучі кроки щодо проблеми заборгованості, захищаючи своїх членів. Я готовий підтримувати будь-які ініціативи профспілок підприємства у цьому напрямку. Все, що залежить від мене, буду робити і надалі.

В Україні стартувала медична реформа, але у Сумах вона забуксувала на старті — декларації із сімейними лікарями поки що можна підписати тільки в одній поліклініці. Як ви загалом оцінюєте медреформу і, зокрема, її перебіг у Сумах?

 Загалом медична реформа вкрай необхідна – цей факт підтверджують безліч звернень до мене від громадян із проханням допомогти оплатити величезні рахунки, які виставляють їм нібито «безкоштовні» лікарні за лікування. Так далі продовжуватись не може, адже здоров’я і життя громадянина не повинно залежати від кількості грошей у його гаманці. Однак у мене складається враження, що нинішня медична реформа не до кінця продумана, досить «сира», викликає багато запитань, на які немає відповіді не тільки у пацієнтів, а і у лікарів. Тож Міністерство охорони здоров’я має у найближчий час скоректувати концепцію реформи. Щодо Сум – очевидно, проблема не тільки у новаціях, запропонованих МОЗ, але і у місцевій владі. До речі, ледь не вирішення 90% проблем, з якими до мене звертаються виборці, у тому числі сумські — це компетенція місцевої влади, з якою вона не справляється.

 

Під час голосування у парламенті ви підтримали звернення до Вселенського Патріарха Варфоломія щодо створення єдиної Української православної церкви. Як ви вважаєте, чи не призведе подібне втручання держави до ще більшого розколу у суспільстві, тепер вже на релігійному ґрунті?

В Україні влада відокремлена від церкви, тож право кожної людини вирішувати, яку релігію сповідувати. Звернення парламенту до Вселенського патріарха – лише спроба підтримати визнання єдиної помісної української церкви, на яку українські православні мають право. Таке бажання проявили Українська православна церква Київського Патріархату та Українська автокефальна православна церква. Але сам факт звернення не означає і не може означати жодного примусу священиків чи віруючих Української православної церкви Московського Патріархату до будь-яких дій. Їх права це не порушує.

 

Відомо, що ви виступаєте проти продажу землі сільськогосподарського призначення. Але на даний час більшість цих земель вже знаходиться в приватній власності. Можливо, варто дозволити продаж землі? У той же час частина приватних власників використовує землі неефективно, зокрема, виснажує їх вирощуванням монокультур – кукурудзи чи соняшнику. Можливо, необхідно посилити державний контроль за використанням земель?

Питання ринку землі не на часі, воно не може бути вирішено зараз, коли нормально не працюють державні інституції контролю за використанням землі, правоохоронні органи. Якщо зараз запровадити ринок землі, вона просто буде скуплена вітчизняними агробаронами, які нагромадили чималий капітал в офшорах, або транснаціональними корпораціями. Доки не буде наведено лад у державі, доки вона не стане сильною, доки не буде зведено до мінімум вплив на неї олігархічних кланів, про ринок землі не варто навіть говорити. Подивіться на досвід великої приватизації промисловості – всі знають, у чиїх руках вона опинилася тепер. Із землею цього повторити не можна. Підтримував і надалі буду підтримувати продовження мораторію на продаж землі.

Також вважаю, що державний контроль за сівозмінами та використанням землі загалом однозначно варто зробити більш жорстким. Найбільше у цьому зацікавлені самі аграрії – але не власники величезних агрохолдингів, а середні і дрібні фермери. У них є громадські об’єднання, які здатні запропонувати подібні зміни, я готовий їх підтримати.

 

Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

comments powered by HyperComments

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: