СумБуд
СумБуд

“Пам’ятаємо, шануємо, досліджуємо” – не просто розповідь про Голодомор (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Суспільство | 18:24, 24.11.2018
 Поділитися

Поділитися в

Сьогодні у центрі дослідження голодоморів зібралося близько 200 сумчан аби вшанувати пам’ять жертв страшних років. На відвідувачів чекала екскурсія про те, що довелося зазнати українському народу під час голодомору 1932-1933 років.

У рамках екскурсії  діяла виставка робіт українського інституту національної пам’яті “Спротив геноциду”, виставка робіт Лариси Шапошниченко, малюнки дітей і відкрита виставка Миколи Бондаренка.

Про те, що підштовхнуло радянську владу на жахливий крок та як розпочався голодомор дізналися сумчани під час виставки  Інституту національної пам’яті «Спротив геноциду».

Усього український народ зазнав три Голодомори: перший у 1921-1923 роках, другий – 1932-1933 роках, третій,післявоєнний, – у 1946-1947 роках). За статистикою у 1932-1933 роки кожного дня помирало приблизно 2500 українців. 24 країни світу офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. Голоднеча повністю змінювала людину: у ці страшні роки були зафіксовані випадки канібалізму, різноманітні бунти, створювалися нові “страви”.

Так, про нові “страшні” рецепти Голодомору відвідувачі дізналися під час виставки Миколи Бондаренка «Україна -1933: кулінарна книга», у якій зібрано рецепти тих страв, що готували у роки Голоду.  Унікальні роботи художника, який є уродженцем Буринського району, об’їздили усі континенти світу. Ця виставка зроблена за рецептами, які митець  збирав  з дитинства від своїх батьків, знайомих. Згодом Микола Бондаренко видав книгу з лінографією, де було зображено продукти, з яких готували їжу того часу та записані рецепти.  Ця виставка символізує опір українського народу у важкі часи. Згодом, всі бажаючи змогли переконатися на власні очі та скуштувати “матерженики”, порівняти їх з сучасним хлібом. Кора дуба, берези, жолуді, борошно, висівки та трішки води – ось рецепт “хліба” у роки голодомору.

“На смак це зовсім не їстівне. Згадую, як дідусь розповідав про матерженики, але уявляла собі їх зовсім по-іншому. Дуже шкода усіх, хто пережив голод, адже я навіть не уявляю, як це важко”, – говорить Анна, відвідувачка.

Про моральне сприйняття голодної катастрофи відвідувачі змогли дізнатися завдяки роботам Лариси Шапошниченко, автора виставки “Барикади думок”.

Під час заходу від представників Держархіву та учнів 10 класів, які проводили власні дослідження, стало відомо про різноманітні угрупування. Об’єднувалися заради мети: вижити та накормити власну родину.

“З 2017 року на базі навчального закладу створено центр дослідження голодоморів, головна мета якого не тільки вшанувати пам’ять жертв, а й показати спротив народу проти геноциду. Ми повинні пам’ятати жахливу історію наших пращурів та рівнятися на тих, хто зміг вижити та не здався. Захід наш триває у рамках відзначення 85 річниці голодомору в Україні та має назву “Пам’ятаємо, шануємо, досліджуємо”. Ми пам’ятаємо тих, хто пережив голодомор, ми шануємо тих, хто не здався і чинив спротив голодомору і досліджуємо нерозкриті сторінки цієї жахливої історії”, – говорить Тетяна Сорокіна, координатор центру досліджень голодоморів, заступник директора ДНЗ “Сумське міжрегіональне вище професійне училище”.

 

Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

метизная компания
comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: