метизная компания

Субсидії: від олігархів до сумчан

 Поділитися

Поділитися в

Субсидія – це адресна безготівкова допомога сім’ї, яка надається на погашення витрат з оплати житлово-комунальних послуг. Однак, діюча в Україні система субсидій є вкрай не дієвою. Держава, по-суті, нічого не компенсує ні комунальникам, ні споживачам. Кошти, які мали б отримати надавачі послуг, перераховуються за системою взаємозаліків до НАК «Нафтогаз Україна», тобто ці кошти є більше віртуальними, ніж реальними. Таким чином, про нормальне планування діяльності підприємств та підвищення якості надання послуг говорити не доводиться.

Не дивно, що при діючій системі надання субсидій стимул економити у споживачів відсутній в принципі, бо самі громадяни не бачать цих коштів, та не можуть ними розпоряджатись.

Тому навіщо економити, якщо за мене заплатить хтось інший? Зрозуміло, що цю систему потрібно реформувати.

Аналітики інформаційної кампанії «Сильніші разом!» взялись досліджувати цю проблему та знаходити шляхи її вирішення. Звичайно, вихід з цієї ситуації є – монетизація субсидій.

Вигадувати велосипед Україні не доведеться, навіть більше того – до такої реформи державу неодноразово закликав Міжнародний валютний фонд. Завдяки монетизації у населення, нарешті, з’явиться стимул економити – якщо сім’я спожила менше комунальних послуг, ніж передбачено нормами, то кошти отримають самі споживачі у вигляді реальних коштів.

Безперечно, така реформа дасть поштовх до впровадження енергозберігаючих технологій: утеплення, встановлення індивідуальних теплових пунктів, тощо. Однак, монетизація також має свої різновиди, повна монетизація – це коли весь обсяг виділеної в бюджеті допомоги буде перераховано на особисті рахунки споживачів, яким призначено субсидію. Часткова монетизація буде в десятки разів меншою, адже на рахунки споживачів поступлять лише ті кошти, які дехто зі споживачів заощадить завдяки більш економному споживанню послуг. Слід зауважити, що повна монетизація субсидій буде більш вигідніша для громадян, які нарешті побачать субсидію як кошти, а не як мінуси у платіжках.

Як це працює за кордоном?

Цікавим є кейс Бразилії, розповідає експертка Анна Шумейко, де у 2001 році через посуху і потребу у економії електроенергії ( адже більшість електроенергії виробляли електростанції), влада застосувала систему мотивації для споживача. Держава платила споживачам, які почали споживати менше енергії і штрафувати тих, хто не зменшував споживання. Ця політика дозволила скоротити споживання на 25%, але вже навіть коли виплати з боку держави припинились і ситуація вирівнялась – люди продовжили споживати енергію на рівні 75% від попереднього протягом чотирьох років. Адже вони звикли економити, мали стимул і зрозуміли, що можуть споживати, а, отже, і платити менше.

Українські реалії – від байдужості до невігластва. Деякі субсидіанти не бачать сенсу в економії, бо «держава і так за мене заплатить», інші – взагалі повністю використовують, навіть без потреби на це, свою соціальну норму, бо «використаю менше, то наступного місяця не дадуть».

За даними дослідження аналітичного центру DiXi Group, у ЄС практикуються дуже різноманітні, в тому числі й відмінні від українських механізми підтримки вразливих категорій громадян при сплаті комунальних послуг. Найчастіше використовується механізм обмежених відключень через несплату за використані енергоресурси, який не передбачає будь-яку фінансову підтримку споживача з боку держави, а має інформуючий характер та індивідуальний підхід до споживачів. Також поширеними є пільгові тарифи на енергоресурси та адресні соціальні виплати вразливим категоріям громадян країни (визначається законодавством кожної країни). Найрідше використовуються механізми захисту вразливих споживачів, такі як безкоштовні базові пакети енергоресурсів (Греція та Ірландія) і безкоштовна заміна неефективних базових приладів (Франція та Бельгія).

На крок ближче до Європи

Перший крок у цьому напрямку, під тиском раніше підписаного меморандуму з МВФ, був зроблений урядом на останньому засіданні 26 квітня 2017 року. Кабінет міністрів України ухвалив рішення про монетизацію зекономленої суми субсидії на оплату газу та електроенергії. Як зазначив прем’єр-міністр Володимир Гройсман, завдяки монетизації економії за субсидіями приблизно 1,5 мільйона українських сімей отримають виплати до 700 гривень.

Поки рано говорити про будь-яку «перемогу», бо якісного механізму передачі цих коштів до споживачів поки що немає, однак, за обіцянками уряду, гроші споживачі отримають уже в травні цього року. Ми ж будемо уважно спостерігати за процесом практичної реалізації цього рішення.

Реформа у сфері призначення субсидій назріла вже давно, про це говорить і «сліпа» статистика: зокрема, у 2014 році кількість сімей, які звернулись за отриманням житлової субсидії становила 12 268, вже у 2015 році їх кількість була 53 326, а у 2016 – 74 199, варто також зазначити, що станом на 1 квітня 2017 року субсидії отримують 76 167 сімей у місті Суми.

Такий стан речей аж ніяк не можна назвати «ефективною політикою», оскільки фактично 3 з 4 сімей у місті просять допомоги у держави на найнеобхідніше. Аж ніяк не може радувати статистика середнього розміру субсидій – приміром, якщо у 2015 році середній розмір субсидії на домогосподарство складав 741 грн. 41 коп., а мінімальної 210 грн. 53 коп., то станом на сьогодні середній показник складає 1 767 грн., а мінімальний – 827 грн. 99 коп.

Субсидії для всіх?

Не останнім питанням є також врахування матеріального стану особи, якій призначається субсидія. Постановою КМУ №848 від 21.10.1995 р. «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» передбачений порядок обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, однак, далеко не у кожному випадку орган соціального захисту населення має право проводити таке обстеження. Переважно, соцзахист дізнається про матеріальний стан особи через відповідні органи, зокрема податкову, та чи знають ці органи реальний стан речей?

«Я отримую субсидію, і мій начальник її отримує. Хоча, я живу на одну зарплату, а підприємство отримує нормальний прибуток. Тільки хто його буде показувати? Доволі заможні люди приховують свої доходи, щоб не платити податки, та мати можливість зекономити кошти на комуналці, це ж не секрет! Придумали такі недолугі правила і думають, що люди будуть самі їм гроші нести?»,- розповідає субсидіант Олег.

Тому слід зазначити, що, на жаль, нині немає реальних законодавчих механізмів перевірки дійсного матеріального стану особи, цю ситуацію безумовно треба виправляти. На думку аналітиків інформаційної кампанії «Сильніші разом!» першим і дуже важливим кроком має стати створення єдиної бази субсидіантів, яка також відображатиме фактичне споживання отримувачем субсидій кожного виду житлово-комунальних послуг та забезпечення автоматичного обміну інформацією з абонентськими базами постачальників послуг та енергоносіїв, а також з усіма супутніми базами даних – органів державної фіскальної служби, банків, реєстру речових прав на нерухоме майно та ін. Цей реєстр має бути єдиним, об’єднаним і публічним – аби кожен міг перевірити, чи його податки ідуть на підтримку людини, яка справді цього потребує, чи того, хто вирішив «зекономити».

Для оформлення субсидії громадянин повинен подати в соцзахист лише 2 документи. Перший — це заява, що бажає він один (якщо зареєстрований тільки він) або сім’я отримувати знижку, другий – це декларація, що описує доходи з витратами людей, які звертаються щодо оформлення соціальної допомоги. Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на 12 місяців з місяця звернення за її призначенням.

Думка народу Думки  громадян щодо розпорядження «живими коштами» розділились. «Отримані кошти від монетизації субсидії витрачу скоріше на більш нагальні потреби, ніж утеплення, ми і так не напалюємо стільки, скільки нам рахують. Думаю, не буде такої суми компенсації, щоб вистачило на нормальне утеплення», – говорить житель будинку по вул. Петропавлівська Сергій. Думка мешканки будинку по просп. М. Лушпи Ірини відмінна від попереднього респондента: «Якщо монетизація буде проводитись за таким самим принципом, як це роблять у країнах Європи, хоча я в цьому сумніваюсь, то, звичайно, кошти буду витрачати на енергозберігаючі технології. Думаю, така реформа особливо має порадувати жителів з приватного сектору».

Варто зазначити, що реформа монетизації пільг та соціальних виплат є правильною та загальноприйнятою у всіх розвинених країнах світу і дуже б не хотілось, щоб під тиском олігархів чергове гарне нововведення стало самою звичайною фікцією.

 

Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

The Sumy Post в Telegram та Facebook. Цікаві й оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на наші сторінки!

Суми – місто герой
comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: