СумБуд
СумБуд

У Сумах розповіли як захистити свою дитину від булінгу

Суспільство | 15:32, 12.09.2018
 Поділитися

Поділитися в

За даними нового звіту “Щоденний урок: #ЗУПИНИТИнасильство у школах”, представленого ЮНІСЕФ, бійки та булінг перешкоджають навчанню 150 мільйонів дітей віком від 13 до 15 років у світі.

А в Україні у 2017 році 24% дітей стали жертвами булінгу, 40% постраждалих дітей нікому про це не розповідали.

Як зауважує психолог відділення соціо-медико-психологічної допомоги молоді “Клініка, дружня до молоді”, якщо в сім’ї налагоджений контакт з дітьми, то батьки відразу ж помітять найменші зміни в настрої своїх чад.

Якщо дитина приходить зі школи у брудному чи порваному одязі, її речі не в порядку, а на все це вона має дивні пояснення, або без аргументів син чи донька не хоче йти до школи чи не бажає брати участь у загальношкільних заходах, скаржиться на погане самопочуття, часто повертається додому в пригніченому настрої, не хоче спілкуватися, злякана або заплакана, то, скоріш за все, дитина страждає від булінгу, – говорить Ольга Хоружа.

Ви дізналися, що з вашої дитини знущаються в школі: що робити

За словами Ольги Хоружої, не варто тиснути на дитину або вимагати пояснень, це може бути для неї додатковим стресом і причиною для того, щоб уникнути відвертої розмови. У жодному випадку, не треба все залишати, як є.

“Часто батьки і педагоги говорять: “Діти самі розберуться”, “Їм треба самостійно готуватися до дорослого життя”. Однак це не треба переносити на ситуацію із булінгом. Булінг – це не епізодичний вияв насилля, а регулярне  цькування однієї людини або кількох однією чи групою осіб. Усе починається з жартів, а потім доходить і до фізичного насилля”, – наголошує психолог.

Цькування в школі – питання не сьогоднішнього дня, однак, лише останнім часом воно набуло широкого розголосу. Разом з тим, певні психологи, резонансність цієї теми – не гарантує вирішення проблеми.

“Нерідко батьки, які дізнаються, що їхня дитина жертва булінгу або їхня дитина когось кривдить, не вірять у це або ж проявляють агресію. Таким чином виходить замкнене коло і це затягує вирішення проблеми. У нас низька культура мирного підходу до вирішення конфліктів. Ми говоримо лише про жертв і агресорів, а забуваємо про спостерігачів, які теж можуть багато чого змінити”, – говорить Ольга Хоружа.

Крім того, за словами психолога, діти мають знати, що родина їх завжди зрозуміє.

“Ті, хто страждають від булінгу, здебільшого про це мовчать. У нас був такий випадок, коли дівчинка розповіла про цькування, лише після того, як потрапила до лікарні з нервовим зривом. Мама ж їй сказала, що витратила на неї 3 тисячі, а донька щось навигадувала і тягне гроші з батьків. Не треба звинувачувати дітей, місія батьків – підтримувати їх”, – говорить Ольга Хоружа.

Як карають “агресорів”  і чи потрібно це 

Булінг може бути не лише у форматі “учень знущається над учнем”. Існують також моделі “учень чи учні цькують вчителя” або “вчитель знущається над учнем (учнями)”.

“Особиста неприязнь одного учня до іншого, з якої починається цькування, існує завжди. Однак на Сумщині не було зафіксовано резонансних випадків, пов’язаних із булінгом”, – констатує начальник ювенальної превенції ЦПД УНП у Сумській області Сергій Тарасенко.

Наразі, покарання саме за булінг вітчизняним законодавством не передбачено. Можуть бути застосовані санкції за нанесення тілесних ушкоджень, дрібне хуліганство, пошкодження майна або особистих речей тощо.

Проте розроблено законопроект, у якому пропонується, карати батьків, чиї діти знущаються над іншими, а також педагогів, котрі не повідомляють до поліції про випадки булінгу в навчальному закладі.

“Цей документ пропонує встановити таке покарання: для батьків – штраф від 340 до 850 гривень; для педагогів – від 850 до 1700 гривень”, – зазначає Сергій Тарасенко.

Ольга Хоружа певна, що не завжди потрібно карати “агресора”, а варто розібратися у причинах його поведінки. До таких дій підлітків може спонукати, наприклад, насилля в родині.

“Не треба винаходити велосипед. Можна запозичити досвід міжнародних спеціалістів, які надають вже готові алгоритми дій у таких ситуаціях і в яких прописано, як вести бесіди з кожним із учасників конфлікту. Дуже важливий момент конфіденційності, адже це спонукатиме дітей до відвертої розмови і вони чесно розповідатимуть про те, що трапилося. Навіть, якщо ви говорите з “агресором” не варто на нього тиснути”, – зауважує психолог.

У будь-якому випадку, якщо дитина зазнає якихось психологічних утисків чи потерпає від фізичного насилля, правоохоронці закликають батьків і педагогів не мовчати, а повідомляти про ці факти до поліції.

Трибуна

Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

метизная компания
comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: