СумБуд
СумБуд

Відомий всеукраїнський медіа-проект зніматиме ролики про Сумську область

Події, Суспільство | 13:07, 10.09.2018
 Поділитися

Поділитися в

У цю суботу представники медіа-проекту “Ukraїner” завітали до обласного центру із його презентацією. Проте, це не єдина причина, чому вони приїхали до Сумської області – експедитори зазначили, що проводитимуть тут зйомки.

На презентацію у “Розумному хабі” зібралося більше 50 сумчан. Ольга Шор, лінійний продюсер проекту, розповіла, як, власне, виник цей проект.

“Декілька років тому, коли у нашій країні розпочались сумні події, ми зрозуміли одне – нам нема про що розповісти сусіду з іншого регіону. На той час Україну більшість запам’ятали по відео про “вінок і тогочасного гаранта”. Група ентузіастів почала думати над тим, як презентувати країну. Першопочаткова ціль – показати людей, які живуть у країні та будуть її кожного дня”

Богдан Логвиненко став першим у цій справі: він почав збирати людей. Наразі проект налічує понад 150 волонтерів по Україні.

“Ми хотіли показати Україну світові, відвідати історичні регіони. Із 16 запланованих ми уже були у 15. Також будемо знімати в Сумській області. Але про це – пізніше”, – зізналась Ольга Шор.

Проект вміщує у себе інформаційні однохвилинні ролики, презентаційні – цікавинки кожного регіону, аби кожен міг сказати: “Ось, дивіться, це регіон, в якому я живу”, а також – історії про людей.

Творці проекту розповіли про експедицію до Закарпаття влітку 2016 року.

“Ми думали, що знімемо 4 ролики, якими презентуватимемо регіон. Проте вийшло 17 влогів і стільки ж історій. До Карпат ми приїхали о 10 вечора. Ми одразу прийняли рішення йти на полонину. Дійшли ми туди о 7 ранку. З 10-ї до 1-ї години ночі ми їздили навколо гори – не могли знайти дорогу. Від холоду ми уже почали труситись, адже дощило – це був кінець вересня. Нам дуже допомогли люди: місцевий гід Василь організував по телефону нам екскурсію, сказав, що зустріне нас Марічка біля першого стовпа. І дійсно, посеред ночі, у чоботях та нічній сорочці ми зустрілися із нею. Близько 5-ї ранку уже було. Уже о 7 ми зняли відеоматеріал, на який так поспішали. Хочеться зазначити – Україна набагато різноманітніша, ніж ми можемо уявити”, – згадує продюсерка проекту.

Команда експедиції складається із двох операторів, двох фотографів, ведучого і водія, які “катаються” протягом трьох тижнів у пошуку матеріалу. Знімати доводилося різною технікою, як кажуть самі фотографи “хто що дасть”: Canon, Sony, Fujifilm. Квадрокоптер “Фантом” позичений і навіть машина – також.

“Коли я телефонувала до людей, з якими ми хотіли записати історії, я зрозуміла, що українці – дуже сором’язливі. Часом і не розуміють, який внесок вони роблять своїми буденними справами. Найдовша наша зймока тривала із скульптором Олексієм Альошкіним. Насправді, двох днів було мало, про нього можна зняти цілий фільм”, – зазначає Ольга Шор.

Олексій Альошкін раніше жив у Києві. За словами продюсерки, перше, що вирізнялось у ньому – це свобода.

“Людина почуває себе вільно: він ходить босоніж. Чоловік скупив старі хати та створив там музей. Саме такі люди, які творять навколо себе, заряджають усіх. На 70% ми ніколи не очікуємо побачити того, що потім бачимо. Він створив такий світ, що якби кожен побачив, повірив би усередині душі – все буде прекрасно”

Створює маршрути експедицій Ольга Шор. Лише 3-4 останніх – за допомогою волонтерів. Підготовка відбувається із сканування величезного обсягу інформації: інтернету, газетних вирізок, порад тих чи інших людей. Головне завдання у цьому напрямку – дати розуміння, що ми шукаємо людей, які представлятимуть регіон, які готові розповісти про свою історичну етнічну спадщину, і чому вони тут залишаються.

“Найбільш часто я телефоную до людей і говорю: “Доброго дня, мене звати Ольга, будь ласка, не кладіть слухавку”, адже часто люди не розуміють і не хочуть розуміти. Вони просто роблять своє”, – каже вона.

Найбільш коротке інтерв’ю було із французом, який вирощує виноградники. Коли ж Ольга зателефонувала до чоловіка, який не дуже володіє англійською, російською та українською мовами, він запитав лише:

“Так, подождите, хорошо, я понял. Когда будете? Скажите мне такое: а на китайский вы меня переведёте? Если нет – никакого интервью не будет”.

Коли ж Ольга, роздумуючи наступну свою фразу, стихла на декілька секунд від несподіванки, чоловік знову її ошелешив.

“А вы чё, поверили?”, – з реготом чулося у слухавці.

“Та нє…”, – зніяковіло промовила продюсерка.

Вона зізнається – їй стало соромно, що вона дійсно повірила, як дівчисько. Розповідає, що чоловікові часто палять виноградники недоброзичливці.

“Найбільше запам’яталась експедиція на Полісся. Багато закинутих хат, цілі села. Людей у деяких із них – по 3, 5, а то і 20 чоловік. Буває, що живе одна бабуся, яка раз на тиждень чекає автівку із хлібом. Хтось вирощує картоплю, хтось копає бурштин і хворіє туберкульозом. Проте, найбільше вразило, що скупили старі хати поляки та чехи, які знімали тут фільм. Захотіли – розібрали, захотіли – спалили. А це ж історія… Місцеві, коли ми хотіли брати інтерв’ю, поставили ціну – 150 гривень, адже за участь у фільмі їм стільки ж заплатили іноземці. Зайшовши у глибинку, ми побачили двір. Там жила 85-річна бабуся, яка коли співала, примовляла сором’язливо: “Ой, вже співаю, як стара”. Пізніше ми завітали до неї із паскою, передавали їй мед. Бачити справжніх – от що цікаво”, – розповідає Сергій, оператор.

Подорожуючи країною, у запасі команди завжди є спальники, тоді як палатки відсутні – вони живуть у звичайних людей.

“Часом людині необхідний час, аби відкритися, а коли ти прокидаєшся зранку і снідаєш із ними – у них уже немає вибору”, – жартує Ольга Шор.

Виявляється, команда “Ukraїner” приїхала до Сумської області на зйомки.

“Ми перебуватимемо на Сумщині всього протягом двох-трьох днів. Частину Сумщини ми уже відзняли та включили до Сіверщини. Цього разу ми знайшли людей для історій і плануємо до них їхати. Де були і будемо – сказати не можемо”, – говорять вони.

Проте, натомість анонсували вихід фільму про 80-річного скульптора Валерія із Панасівки, якого вдалося звозити до Греції.

“За три дні, завдяки небайдужим серцям, нам вдалося зібрати 100 тисяч гривень для його поїздки у Грецію. Ми не знаємо, чому так вийшло, проте уже зняли з ним фільм. Наразі відбувається монтаж. А презентація запланована на осінь”, – зазначає Ольга Шор.

Часто, подорожуючи, творці проекту зустрічають нейсприйняття людей щодо способу життя людини, яка почуває себе вільно й займається тим, чим хоче. Найбільш посилена негативна емоція – нерозуміння, “чому ви не живете, як усі?”. Люди задаються питанням: “Чому ваш вибір саме такий?”. Відповідь одна – хто ж як не я?

“В цей момент ми розуміємо, що саме такими кроками творимо кожного дня. Ми дуже раді продовжувати те, що робимо. Це нерозуміння, яке ми бачимо, поширюється і стає якоюсь “хворобою”. Своїми роликами, ми хочемо донести, що те, чим ти займаєшся, вирізняє тебе поміж інших. І якщо ти не робиш те, чого від тебе очікують – це не означає, що ти не правий”, – підсумувала Ольга Шор.

Наталія Тарковська

Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

метизная компания
comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: