метизная компания

ЗНО в Україні відбудеться: за яких умов?

Освіта, Суспільство | 08:03, 23.04.2020
 Поділитися

Поділитися в

У Міністерстві освіти на науки Україні вирішили не скасовувати зовнішнє незалежне оцінювання, а перенести його. Це означає, що по закінченню карантину має розпочатись вступна кампанія, і випускникам потрібно здавати ЗНО. Однак, завершення карантину не означає, що небезпеки захворювання на коронавірус вже немає. Чи оптимальний цей варіант та чи можливий інший сценарій, за яким українські школярі зможуть вступити до вишів без ризиків для здоров’я та з хорошими оцінками, розбиралася pedpresa.ua.

Чимало абітурієнтів та їх батьків просять скасувати ЗНО, принаймні для тих, хто не планує вступати до українських вишів, і поставити в атестат оцінки із шкільних журналів без тестування, як це зробили в  Англії та Франції.

«Ідеальних варіантів, які б можна було запозичити в інших країн, не існує. Коли ви хочете порівняти Україну з іншими, мусите дивитися на тих, хто має схожу систему. Орієнтуватися потрібно на три важливих чинники. Перше – роль, яку виконує цей екзамен. В Україні ЗНО відіграє дві ролі: випускних шкільних іспитів та вступних до університетів. Другий –  чи є в суспільстві довіра до вчителів та шкільних оцінок? У вас ця довіра дуже низька. А у Фінляндії та багатьох західних країнах вступна кампанія може пройти на шкільних оцінках. І третій – наскільки ваші університети автономні під час вступної кампанії? У вашій країні вона централізована, і роль Міносвіти в ній дуже велика. Є країни, де університети можуть вирішувати питання вступу самостійно» – пояснив міжнародний експерт Альгірдас Забуліоніс , який консультував запровадження ЗНО в Україні.

Якщо наслідувати досвід інших країн та наші ідеї, то існує три варіанти проведення незалежного тестування. Перший – перенести проведення ЗНО на більш пізній термін. Другий – залишити незалежне тестування лише для вступу, а в атестаті поставити оцінки на основі шкільних. Третій – зменшити кількість предметів, з яких проводяться ЗНО, щоб убезпечити абітурієнтів.

Україна обрала перший варіант. Інші два відпали, бо, якщо один раз обмежити застосування ЗНО, то прибрати ці обмеження буде неможливо.

Дехто взагалі просить скасувати незалежне оцінювання для контрактників та зробити поступку випускникам коледжів.

Заступник міністра освіти та науки Єгор Стадний каже:

«Якби хтось наважився скасувати ЗНО, це означало б, що повертаються вступні іспити з усіма корупційними наслідками. При цьому діти так само збирались би в аудиторіях, тільки їм довелося б їздити по всій країні. Бо 70% вступників хочуть навчатися в університетах Києва, Львова, Харкова чи Дніпра. Отже, ризик для здоров’я дітей був би більшим, ніж під час проведення ЗНО, яке проходить переважно за місцем проживання і в умовах чітко регламентованої кількості учасників в одній аудиторії».

Крім того, вступ за шкільними атестатами, не підкріпленими ЗНО, ставить абітурієнтів у нерівні умови.  Єгор Стадний додає:

«У 2010 році наприкінці навчального року аномально зросли продажі шкільних журналів. Усі розуміють, навіщо довелося їх так масово купувати наприкінці року, коли зазвичай журнали закуповують на початку навчання».

Тому в нашому випадку довіряти шкільним оцінкам дуже складно.

Якщо ж лишити ЗНО лише для вступу, то кількість людей, яка б складала іспит, значно зменшиться. До того ж у випускників буде вибір – складати іспити під час пандемії чи зробити це наступного року. Це є плюсом для випускників тих шкіл, які не змогли організувати дистанційне навчання  і не могли готуватись до тестування, консультуючись з вчителями.

Говорячи про зменшення кількості предметів, з яких відбудеться тестування, (так зробили в  Естонії –  залишили лише тести з естонської мови та математики), то плюс цього варіанту в тому, що абітурієнти будуть менше контактувати з іншими людьми, цим самим зменшуючи ризики для здоров’я. Це також означає, що виші отримають спрощену інформацію про вступника, але об’єктивну. Однак, Єгор Стадний виключає цей варіант. Він  стверджує, що від цього постраждає якість відбору. А на тестування наприклад з фізики, хімії чи біології проходить менше людей, ніж на іспит з української мови. Тому сенсу в цьому немає.

На додачу до попередніх варіантів, також є ідея переглянути зміст тестів ЗНО і не включати питання з тем, які мали вивчатися в березні-травні. Керівник Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко відкидає цей варіант. Адже у змісті мало завдань за цими темами, підготовка тестового зошита триває три роки – завдання розробляються різними авторами, проходять експертну оцінку та апробацію, а верстка та макетування сигнальних примірників завершилась на початку січня і вже надруковано 70% примірників. Якщо внести до завдань зміни, то надруковане стане браком, а створення нових тестових зошитів вимагатиме додаткового часу та грошей. Також виникнуть труднощі у створенні примірників мовами національних меншин. А наявна модель шкалування результатів тестування трохи знижує вплив зовнішніх чинників, що дозволить згладити певні прогалини у підготовці учасників, що зумовлені карантином.

ЗНО відбудеться після карантину, однак у МОН все ж готують необхідні заходи. Єгор Стадний говорить:

«Можливо, знадобиться термометрія на пунктах тестування, точно не зможемо залучати до роботи інструктором людей із групи ризику, точно доведеться забезпечити всіх масками й антисептиками, можливо, зменшити кількість людей в одній аудиторії. Також будемо пильно стежити, щоб серед учасників не було контактних осіб, а також інфікованих. Після одужання та виходу з самоізоляції вони або ж зможуть пройти тестування на додатковій сесії, або ж будуть звільнені від ЗНО за станом здоров’я».

Негативною стороною такого рішення є те, що недобросовісні абітурієнти можуть отримати фальшиву довідку і не здавати екзамени. На додачу, рішення про зменшення кількості абітурієнтів в одній аудиторії потребує збільшення мережі шкіл, де проходить тестування, кількості інструкторів та спостерігачів. Про це чиновники мають думати вже зараз. А ми будемо сподіватися, що по завершенню карантину випускники успішно  складуть іспити та зможуть вступити до вишів.

Карина Панікар

Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

The Sumy Post в Telegram та Facebook. Цікаві й оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на наші сторінки!

Суми – місто герой
comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: