СумБуд
SMR
метизная компания

На одній хвилі: як діджейка з Сум задає ритм столичним тусівкам (ІНТЕРВ’Ю)

Інтерв'ю, Культура | 21:46, 16.01.2021
 Поділитися

Поділитися в

Марина Матішинець – хореограф за освітою, проте сфера її захоплень досить широка: тревел-блогерство, психологія, моделінг, акторство, діджеїнг (DJ Saint Maary). 22-річна сумчанка, здається, поєднує у собі безліч талантів. Де черпати натхнення у період кризи, як не втратити улюблену роботу під час пандемії та як завжди бути у тренді  – розповіла Марина журналістам “The Sumy Post” під час свого інтерв’ю.

—Що привело до діджеїнгу?

—Я завжди обожнювала музику. Ще в юності на будь-якій дружній вечірці, я підключала до колонки свій мобільний і всім подобався мій плейлист. Сьогодні я вже створюю музичну атмосферу за пультом і це те, що мене наповнює та надихає.

—Який жанр музики полюбляєте?

—Я дуже люблю джаз, також мене надихає класична музика. А іноді навіть шансон потрапляє до мого плейлисту. Це прийшло до мене з дитинства, мої батьки слухають Круга і я, можна сказати, виросла під його пісні. Тому, якоюсь мірою я меломан, все це залежить від настрою.

—Чи є у Вас музичні кумири?

—Якщо брати діджеїв, то мені імпонує Dj NASTYA BELKINA. Коли я вперше зустріла її в Одесі, я настільки закохалася в подачу музики. Її виступ наче магія – вона виходить у простір не тільки через музику, а через тіло, очі. BELKINA стала для мене своєрідним вектором. Є ще американські діджеї, які мені подобаються. І Земфіра. Я не хочу її називати діджеєм, але вона – мій кумир з дитинства. У нас навіть День народження в один день! І, чесно, мене це так тішить, радію від того, що ми чимось схожі. В юності мені здавалося, що всі її пісні настільки близькі та зрозумілі. Я наче проживала їх. Хоча, що я могла розуміти в 14 років? Здається, я і зараз не розумію повністю глибину її творів. Земфіра мене надихає. Буває, настає такий момент, коли я розумію, що емоційно не витримую, вигораю. Тоді я просто їду за місто, вішаю гамак(він завжди у мене в машині) і десь на годину влаштовую собі «земфіротерапію». Я слухаю її пісні й отримую підтримку.

—Які захоплення, окрім музики, є у Вашому житті?

—Я маю освіту хореографа. Танці – одне з моїх улюблених захоплень. Через танець я оновлююся, очищую себе від негативу. Театр – це більше ніж хобі в моєму житті – моя внутрішня потреба. Кожного разу, як я потрапляю на сцену, відчуваю, що гра – це те, що найбільш наповнене сенсом.

Фестивалі – це невіддільна частина життя меломанів та музикантів, чи дійсно це так?

—Фестивалі я люблю ще з тих часів, коли професійно займалася хореографією. Ми часто їздили виступати по Україні та області. Зараз я ставлю мету: за літо потрапити хоча б на декілька музичних фестів. Цьогоріч були плани відвідати «Atlas Weekend» та «Файне Місто», але їх скасували. «Файне» – це взагалі моя любов. Ще взимку я спілкувалася з арт продюсером та менеджером щодо моєї участі в ньому, але на заваді став карантин.

—До речі, карантин. Як вплинули обмеження на робочу діяльність?

—Карантин – це нове поле розвитку. Що цікаво, як тільки карантинний режим почали вводити, я застрягла на Кіпрі. Над усе я сумувала за роботою, це було нестерпно – потрапити у відпустку, яка не має меж. У чужій країні я була 3,5 місяці. Моя відпустка мала б тривати близько двох тижнів, але мені запропонували там роботу діджея. Я тоді дуже зраділа такій можливості, але не змогла нею скористатися. Наступного дня ресторан закрили, а мені довелося самоізолюватися. Це було досить важко, але саме у цей час я зрозуміла як мені контактувати з аудиторією. Я почала виходити онлайн. І це дійсно величезне поле розвитку. Стільки музикантів зараз створюють свої додатки, роблять стріми, вийшли на ютуб-платформу.  На початку карантину, коли усі сиділи по домівках – це був золотий час для створення ютуб-контенту. Тоді слухачі активніше шукали нових виконавців – і це надихає й досі.

Говорять, самотність надихає. Чи з’явилась якась нова ідея під час вимушеної ізоляції?

—Наразі я готую новий проєкт. Поки не можу розповісти про нього детально, але можу сказати, що вкладаю в нього дуже багато особистого і це буде абсолютно інший формат. Адже звичайної музики досить багато: величезна кількість діджеїв, сетів. Сьогодні стільки музичного різноманіття, що всього й не переслухати. Але мені завжди хотілося, щоб через навушники зі мною хтось зміг поговорити. Саме у ті хвилини радості чи смутку хочеться віднайти підтримку через музику, голос. І ось я зрозуміла, що можу зробити щось подібне для моїх слухачів. Хочу створити те, що буде не лише музикальним, але й матиме психологічний уклад.

Що краще: бути завжди в тренді чи класиком поза часом?

-Знаєте, я фанат такої нішевої музики. Те, що зараз модно – це одне. Але мода постійно змінюється, розвивається. Завтра вже все буде інакше і ти повинен встигати. При цьому стиль – це постійне. Тому потрібно тримати баланс: не забувати про те, що відбувається у світі, але й залишатися у своїй ніші. Треба бути стильно-модним. Не бігти за трендами, а перебувати в комфортному для себе темпі.

Де саме Вам комфортно виступати перед аудиторією?

—Для мене неважливо, яке це буде місце. Я більше граю для лаунж-барів і мені дуже подобається спостерігати за слухачами. Вони сидять за вечерею, але ніжка відбиває такт. Вони у своїй «двіжусі», але при цьому – зі мною. Не важливо де, потрібно просто бути на хвилі.

Чи існують для DJ Saint Maary табу в музиці?

—Табу є. Зараз я як раз намагаюся цього позбутися та стати більш універсальною, гнучкою. Тому що в Києві я зіштовхнулася з тим, що дійсно мало закладів, які підбирають діджея за форматом музики. Загалом, це виглядає так: приходить діджей і якщо він сподобався зовнішньо та як співрозмовник, то до його формату «доліплюють» свої. Коли я чую, що потрібно буде грати російську комерцію типу Лободи – дуже розчаровуюсь. Музику колишніх країн СНД я б хотіла грати, але якщо це щось нове та стильне: дійсно те, що смачно та приємно слухати.

—Напередодні Нового року досить популярно будувати плани на майбутній рік. Чи створили Ви свій чек-лист?

—У 2021 році я планую випустити власний онлайн-проєкт – це одне з найголовніших завдань. Але у цьому є свої тонкощі. Так, я зіштовхнулася з питанням щодо авторських прав. Адже не можна викладати сети на “YouTube” та на епл подкасти, якщо в тебе немає авторських прав на ці треки. І зараз я шукаю шляхи вирішення, веду перемовини с лейблами, які володіють вже списком певних треків. Я хочу увійти з ними в колаборацію та домовитися. Як Ви запитали мене – що важливіше: тренд чи стиль. Так я прагну бути на стилі й нарешті увійти в тренд.

Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

The Sumy Post в Telegram та Facebook. Цікаві й оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на наші сторінки!

comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: