метизная компания

Сумчанка, яка з початку війни зайняла кухонний фронт, розповіла про історію кулінарної студії, чим годує захисників та які повідомлення надсилають їхні дружини

 Поділитися

Поділитися в

Кулінарна Студія «ОК» із перших днів війни зайняла пост оборони шлунків сумських захисників від нападу голоду. Кухарі Студії щодня забезпечували бійців поживними обідами, сухпайками та солодкими десертами, наближуючи країну до перемоги, адже ситість захисників впливає на їхню боєздатність. 

Як створення авторських фуршетних пропозицій, фуд-боксів та гастродошок перевтілилося в приготування обідів для військових, розповідаємо в інтерв’ю із очільницею Студії Ольгою Краснополовою. Шеф-кухарка розповіла про зародження бренду «ОК»; специфіку роботи в умовах пандемії, а потім і воєнного часу; про допомогу, підтримку та джерела фінансування нової діяльності.

Як довго ви готуєте смачні бокси? 

Моя професійна діяльність розпочалася в Сумах у 2014 році. Тоді я з партнером мала свій ресторан та згодом обрала шлях з особистим брендом і у 2017 році народилася Кулінарна Студія «ОК». Ось вже 5 років із моєю командою ми працюємо на одному подиху. У період пандемії був вирішальний момент у моїй діяльності. Тоді, у 2020 році я завершила стажування у Дніпрі та стояла перед вибором: працювати шефом у чужому закладі чи повернутися до свого «ОК» та зробити те, що оцінять та полюблять сумчани. Вибір був очевидним. Я приїхала у Суми, закупила існуючі формати коробок, за кілька днів створила меню і ми стартували: фуд-бокси, мобільні фуршети, гастродошки. Із впровадженням карантину наша діяльність стала в нагоді сумчанам. Ми не мали на меті створити чергову доставку страв, нашим завданням було донести до людей культуру та стиль їжі у форматі доставки та take away.

Коли це переросло у масштабне виробництво чи поставили на потік створення фуд-боксів?

Хоча замовлення ми приймаємо заздалегідь усі закуски ми видаємо з-під ножа! Зазвичай, протягом години після замовлення людина отримує варіанти пропозицій за його потребами або просто одразу отримує меню для самостійного ознайомлення. Усі замовлення я приймаю особисто. Обговорюємо все дуже детально, іноді навіть пропозиція народжується в голові “миттєво” у розмові з замовником. Нерідко звертаються із “SOS” ситуаціями – це замовлення, які треба зробити протягом години-двох. Ми мобільні та професійні, тому підлаштовуємося і задовольняємо потреби усіх наших клієнтів. Це підтверджують численні постійні позитивні відгуки.

Скільки у вас помічниць? Усі залишилися у Сумах?

Наразі в команді моя мама, су-шеф, два кухаря, водії, ще два кухарі займаються нашими партнерськими програмами в Києві та Львові, дистанційно виходимо на міжнародний рівень.

Ви із перших днів годуєте понад 200 бійців, у який момент зрозуміли, що повинні зайняти цей пост?

Відразу. Я собі сказала: «Ти залишаєшся у місті та доводиш, що ти шеф, який вартий чогось як професіонал, тим паче тоді, коли люди цього потребують». У мене навіть думки не було, що я кудись поїду. Так і сталося, я сама собі потиснула руку. Колектив також залишився, усі дівчата зі мною. Усі, хто мене знає, не здивувалися, що я розпочала займатися цією справою. Але у мене не було мети нагодувати всіх і відразу, так не буває, краще взяти 100 людей і нагодувати їх, щоб їм вистачило на день, ніж 300 чи 500, які у підсумку залишаться голодними. Розпочали ми 25-го лютого, готували: обіди, сухпайки, випічку, продуктові пакети. Солодкими смаколиками бійців забезпечувала моя бойова подруга – кондитер Марина Савченко. Загалом, щодня годували до 300 людей, якщо порахувати всіх: захисники, медперсонал та інші, хто отримує від нас допомогу.

Із якими складнощами стикнулися у перші дні?

Проблем майже не було, єдине, у перші дні складалася така ситуація: ми мали кошти, але не розуміли, де купити ті чи інші продукти, адже були величезні черги людей. Через повагу до містян ми не могли придбати все і залишити людей без продуктів, тож із братом ми потроху купували м’ясо, овочі та крупи у різних продуктових точках.

Хто підтримує та фінансує обіди захисників?

Стартували ми із тих грошей, які були внесені на фуршети та фуд-бокси до 8 березня. Ні одна людина не попрохала повернути кошти, усі перетелефонували та віддали ці кошти на старт нової діяльності нашої Студії. На старті ми мали суму у 40-50 тисяч гривень, потім пішли донації, допомога від партнерів, шеф-кухарів, адже я член асоціації шеф-кухарів України. Телефонували люди та привозили продукти мішками. Дівчина з моєї команди Діана Харченко у перші дні війни привезла 4 автівки таксі, забиті продуктами. Також ми отримали підтримку від проєкту Hope For Ukraine. Мої друзі та колеги із різних сфер діяльності влаштовували збір коштів для «ОК» та перераховували плату за свої послуги на харчування захисників. Великий внесок зробили студія «Дотик» Наталії Осікової, студія декору «DolceVita» і її керівниця Вікторія Могиленець та «Академія Боротьби Юрія Голуба».

Коли ж у Сумах стало безпечніше, почали надходити замовлення від клієнтів, Кулінарній Студії «ОК» стало простіше: вистачало на продукти для страв замовників, для обідів захисникам та на закуп для подальшої роботи.

Я дуже вдячна моїм замовникам, бо основна допомога йшла від клієнтів і я зрозуміла, що я все ж зробила щось важливе для людей, за що отримала таку колосальну підтримку. 

Чи змінилися вишукані страви із ваших ланч-боксів, коли постала задача готувати обіди для бійців територіальної оборони та ЗСУ під час воєнного стану?

Навіть якщо ми готуємо звичайне м’ясо та кашу, у підсумку страва у Студії ніколи не виходить звичайною. Ми усі обіди готуємо без калькуляцій, технологічних карток, бо вони просто не потрібні, на це витрачається зайвий час. На кожного бійця у нас виходило мінімум пів кіло їжі. У мене є друзі нутриціологи, дієтологи, я й сама вже тривалий час цікавлюсь наукою про правильне харчування, тож можу сказати, що страви для захисників були дуже калорійними. 

Що ж було у меню сумських бійців, чи є страви, які найбільше полюбилися захисникам?

Із постійного: спагеті Болоньєзе, усі види страв із картоплі та рибні страви. Поважаємо традиції української кухні, наприклад: крученики по-волинськи, голубці по-закарпатськи, тощо. Було багато січених страв, бо це поживно, економить фінанси, але не відіграє на смаку та якості. Усі наваристі каші із підливою дуже полюбилися хлопцям, бо їх можна вживати й холодними, адже не завжди на службі є можливість їсти відразу. 

На Великдень сумські захисники також завдяки Вам не залишилися без пасочок?

Перед Пасхою для всіх підрозділів, які годували, ми зробили гастродошки. Приготували близько 800 закусок, майже 80 кілограмів буженини зробили хлопцям і, звичайно, великодній хліб. Пасочки пекли усі разом: моя мама, кондитер Марина Савченко і кафе  «Мамина кулінарія». До слова, керівник закладу Наталія Тітаренко – жінка, дружбою з якою я пишаюся. Професійно ми співпрацюємо вже багато років. Загалом разом з партнерами ми зробили до пів тисячі пасочок

Один із бійців присвятив вам пісню, як ще бійці віддячують за вашу турботу?

Було таке, неймовірно приємний сюрприз. Іноді хлопці передавали цукерки та печиво моїй доньці та мамі, особисто мені декілька разів передавали квіти. З їхнього боку завжди відчувається велика повага.

Чи зверталися до вас дружини захисників, які тепер звикли до вишуканих обідів?

Був період, коли раптово на мене в Instagram почали підписуватися жінки, я спочатку не зрозуміла, що діється. Потім деякі з них почали писати повідомлення, типу «Я дружина одного з бійців, яких ви годуєте, скажіть, що мені робить тепер?». Я так сміялася, трьом дівчатам навіть рецепти давала. Чимало дівчат просять організувати курси із приготування страв, аби після перемоги вони вдома годували чоловіків вишуканостями, тож обмірковуємо це питання.

Вже відновили роботу із приготування фуршетів? Чи багато зараз таких замовлень?

Стабільно маємо 3-4 замовлення на тиждень, але ж це, в порівнянні з довоєнним часом, набагато менше. Працюємо й над фуршетами для військових, які одружуються. 9-го квітня ми готували для пари військового та волонтерки. З ними познайомилися під час війни, коли займалися організаційними питаннями військової кухні. Така співпраця також стає системною.

На останок поділіться, чим керівник «ОК» харчується вдома?

Зазвичай, все дуже просто: пюре, котлети, омлет. Обов’язково у раціоні є перші страви: локшина, зелений борщ, тощо. Але смачний та повноцінний сніданок, обід, вечеря – майже завжди діло рук моєї мами, вона надійний тил вдома. Якщо ж я готую вдома, то надаю перевагу італійській, кавказькій кухням. Останнім часом стараюся харчуватися із користю для здоров’я.

Нещодавно стартував другий етап проєкту «Кухні країн світу», в рамках якої «ОК» безкоштовно готує традиційні страви різних країн для військових, медичних працівників, волонтерів та малозабезпечених сумчан. Детальніше про цей проєкт – у наступних матеріалах.

Зробити благодійний внесок на діяльність Кулінарної Студії «ОК», яка проводить безкоштовні проєкти, займається забезпеченням харчування, можна на картку: 5457 0822 2796 9818 (Остапенко А. І.)

Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

The Sumy Post в Telegram та Facebook. Цікаві й оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на наші сторінки!

comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: