метизная компания

Сумський лікар Марина Лазаренко: «Нас вчили думати, а не працювати за протоколом»

Інтерв'ю, Медицина | 12:16, 20.06.2020
 Поділитися

Поділитися в

Сьогодні своє професійне свято відзначають усі медики країни. Про те, як складався її шлях у медицині, про людей, на яких рівняється по життю, колег та родину говоримо з лікарем Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, отоларингологом, ендоскопістом вищої категорії Мариною Лазаренко.

Марино Геннадіївно, Ви працюєте в Сумській обласній дитячій лікарні, а також за сумісництвом у приватній клініці. Мабуть, це нелегко?

Я все своє професійне життя працювала в трьох медичних закладах одночасно. Бо заробітна плата медиків завжди була невеликою. І мені, як і більшості колег, доводилось підробляти. В радянські часи був популярним анекдот: «Чому лікарі працюють на півтори ставки? Інакше помруть з голоду. Тому що на ставку – їсти нічого, а на дві – ніколи!»

А як складався Ваш професійний шлях?

Я закінчила педіатричний факультет Харківського медичного інституту. Інтернатуру проходила за спеціальністю «Педіатрія». Викладала лор-хвороби в Сумському медичному коледжі, працювала в обласній інфекційній лікарні лікарем-отоларингологом і за сумісництвом в міській лікарні №1. З часом звільнилося місце отоларинголога в обласній дитячій лікарні. Я перейшла працювати туди, опанувавши додатково спеціальність лікаря-ендоскопіста.

Ви багато часу присвятили навчанню та роботі. Чи з розумінням до неї ставляться у сім’ї?

На своєму власному прикладі я знаю, як зростають діти медиків. Як ми йшли з донькою на прогулянку і вона боялась, щоб не задзвонив мій телефон і мене знову не викликали на екстрений випадок. Коли вкладала її спати і серед ночі потрібно було терміново їхати когось рятувати. Повертаєшся під ранок, а дитина чекає… Так зростають діти більшості лікарів. Мій чоловік – теж лікар. Колись працював на швидкій, потім – акушер-гінекологом. Зараз він викладає в медичному коледжі. Йому не треба нічого пояснювати, він все це пережив сам. Хоча кожного разу чекає мене з роботи, хвилюється, щоб все пройшло добре.

Кого вважаєте своїм учителем та наставником у медицині?

У мене їх декілька. Моїм наставником у обласній інфекційній лікарні, яка зараз носить його ім’я, був легендарний Зиновій Красовицький.
Це унікальна, талановита, красива людина, про таких говорять, що коли з ним зустрічаєшся, ніби до сонця доторкнувся. Пам’ять про Зиновія Йосиповича залишиться в моєму серці назавжди. Красовицький був людиною з неймовірною харизмою, глибокими знаннями в усіх галузях медицини.
Там же, в інфекційній лікарні, доля звела мене з Андрієм Сніцарем. Він був моїм лікарем, наставником та товаришем. Андрій Олегович направляв до мене своїх пацієнтів і говорив, що направляє до «думаючого лікаря», адже нас вчили думати, а не працювати за протоколом.
З 2002 року я працюю в обласній дитячій клінічній лікарні, першим головним лікарем якої був Аркадій Петрович Лушпа. Саме він сформував сильний колектив цієї установи, дав їй початок.
На жаль, моїх вчителів в отоларингології Лободи Генадія Сергійовича та Данилова Юрія Костянтиновича вже немає серед живих. Сподіваюсь, сумчани пам’ятають цих видатних лікарів.

Розкажіть про своїх нинішніх колег по обласній дитячій лікарні

У медицині як на фронті – один в полі не воїн. Колектив СОДКЛ – це перш за все професіонали, віддані своїй справі. Люди, які навчаються все життя і працюють з душею. Мої колеги – це лікарі з великим досвідом і чудова завзята молодь. А також наші надійні помічниці – медичні сестри.
Нинішнє керівництво лікарні – це молоде покоління медиків. Їм зараз дуже непросто. Бо триває медична реформа, розвивається та впроваджується абсолютно нова модель медицини.

Ви сказали, що один із напрямків Вашої роботи – отоларингологія. Задам мабуть одне з найпоширеніших серед батьків запитання: аденоїди, якщо є така проблеми, чи дійсно їх краще видалити?

Це орган імунітету, який треба намагатися зберегти. Якщо ж це неможливо і загрожує здоров’ю пацієнта – тільки тоді видаляти. Але це рішення прийме тільки лікар і чим раніше ви до нього звернетесь, тим краще для вашої дитини.

Що мають знати та робити батьки, аби запобігти захворюванням за Вашими напрямками діяльності?

Треба приділяти максимум уваги своїм дітям. Молодим батькам цього часто не вистачає. Буває, мама сидить у соцмережах, а дитина досліджує світ і наражає себе на небезпеку – проковтне батарейку або вип’є рідину для зняття лаку. Ще діти полюбляють спробувати на смак засоби для чистки плит або миття унітазів. Бігати з повним ротом їжі і вдихнути її.
Тому треба більше займатися дітьми, цікавитися ними, розвивати.

Ми вітаємо Вас з Днем медика. Бажаємо здоров’я і усіляких гараздів, дякуємо за Ваш труд! А що б Ви хотіли побажати своїм колегам?

Своїм колегам щиро бажаю міцного здоров’я, сімейного щастя, достойної заробітної плати та поваги зі сторони пацієнтів.

Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

The Sumy Post в Telegram та Facebook. Цікаві й оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на наші сторінки!

Суми – місто герой
comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: