метизная компания

Захисник із Сум про 100 днів війни

Інтерв'ю, Війна | 23:11, 3.06.2022
 Поділитися

Поділитися в

Минуло 100 днів з початку масштабної війни росії проти України. Аби протистояти ворогу чи не усі громадяни країни об’єдналися та гуртом боряться із російським агресором на чолі зі Збройними силами України та Національною гвардією.

Нам вдалося зробити коротеньке інтерв’ю із сумчанином, який служить у Нацгвардії. 23-річний військовослужбовець оперативного підрозділу з позивним «Шахід» розповів, чим займався до проходження військової служби, як змінилося життя із настанням війни, чи був вдома з цей час та де черпає сили та мотивацію. 

Чим займався до служби та скільки вже перебуваєш у лавах Нацгвардії ?

До військової служби я був кухарем у різних сумських ресторанах, останнє місце роботи – ресторан «Puri Marili», на службі знаходжусь 2 роки та 8 місяців.

Чи розумів заздалегідь, що повномасштабне вторгнення все ж відбудеться і чому так вважав?

Так розумів, як і те, що Україна буде мужньо оборонятися. Іншого вирішення цього конфлікту не могло бути, тому що не одна зі сторін не склала зброю і не відійшла б.

24-го лютого, коли рф оголосила про проведення так званої «спецоперації», де ти перебував, як діяв? 

Перебував я у Львівській області, в Навчальному центрі, там вчився на командира механізованого відділення.
Після команди «бойова тривога» о 5:54 ми екіпірувались та покинули територію центру, бо був ризик того, що ворог завдасть авіаудар. Звідти мене згодом перекинули до військової частини у Київській області. Разом з іншими хлопцями з нашого міста, яких туди відрядили, виконували службові завдання, поставлені військовою частиною.

Які навички опанував за ці 100 днів? Чи вдавалося працювати із новою зброєю?

Більшість військових навичок я опанував ще до повного вторгнення. Якщо говорити про нові для мене види озброєння, то коли був у Київській області навчився користуватись ПТРК «Корсар», АГС- 17 та ПТРК «NLAW».

Який день чи момент був найважчим для тебе за час війни?

Морально найважчим був день, коли я дізнався, що Суми взяли в кільце, а підрозділ відступив, бо не мав озброєння. Основна ж частина військовослужбовців в той час була на виїзді в ООС. Фізично найважчим був день, коли я повертався вже в Сумську область. Нас відправили на залізничний вокзал у м. Київ, звідти у м. Полтаву, а вже машиною поїхали до нашої області.

Скільки разів за цей час вдалося побачитися із рідними, поспати у теплому ліжку вдома?

Із 14 січня я перебував у відрядженні, загалом чотири з половиною місяці я не був вдома. Я сирота, а ось одного з кращих друзів вдалося побачити лише декілька хвилин, коли повертався з новим озброєнням через місто. Він передав мені особисті речі. Інших не бачив, майже всі виїхали з міста.

Ці 100 днів відкрили мені очі на людей, які своєю поведінкою показали, що насправді для них важливо і хто якою людиною є.

Де  черпаєш сили для щоденної боротьби, що для тебе є тим підзарядом енергії та мотивації?

Напевно усю силу я черпаю від нашого народу, який ставиться до нас з значною шаною і намагаються допомогти усім що у них є.

Усі ми віримо та чекаємо перемогу, які твої думки с цього приводу?

Впевнений, що переможемо! Але цей конфлікт може затягнутися, якщо нам так будуть відтягувати постачання закордонної зброї. Після перемоги ж зберу всіх своїх друзів разом проведу з ними довгоочікуваний вікенд.

Також після перемоги зробимо ширше інтерв’ю із сумчанином із позивним «Шахід», який нині боронить Сумщину від російських загарбників.

Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

The Sumy Post в Telegram та Facebook. Цікаві й оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на наші сторінки!

comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: