СумБуд
SMR
метизная компания

Андрій Кисіль: «Яке у Сум майбутнє?»

Суспільство | 10:00, 26.02.2019
 Поділитися

Поділитися в

Якщо ми не почнемо працювати над розвитком  міста – воно стане велетенським хоспісом

Ви помічали, як змінюється обличчя нашого міста? Вже зараз молодь, яку ми бачимо на вулицях – це переважно школярі, учні професійно-технічних закладів, дещо менше – студентів. Причина цього банальна і дуже гірка – молодь виїжджає. Хтось – на навчання чи на заробітки, а хтось – назовсім.

За даними статистики, зараз близько 18% працездатного населення України працює за кордоном. І переважно – зовсім не на високооплачуваних статусних роботах.

Якби таке дослідження провели у Сумах – думаю, цей показник був би набагато більшим. Чому – здогадатися неважко. Немає перспектив. Навіть якщо вдасться знайти роботу – зовсім не факт, що вона буде стабільною й даватиме можливості для кар’єрного зростання. А про елементарні побутові умови, які з кожним роком стають все гіршими, і говорити не доводиться. Складається враження, що міська влада абсолютно не зацікавлена в тому, щоб розвивати місто та створювати у ньому умови для нормального життя людей.

Ось, наприклад, Сумський машинобудівний завод. Політичному та економічному безладу в країні таки вдалося довести його до краху, позбавивши замовлень. Спроби добитися якоїсь підтримки у держави, хоча б у вигляді тих-таки замовлень провалилися – нам же краще купувати все у зарубіжних партнерів, попутно відмиваючи гроші на майбутню виборчу кампанію, ніж підтримати свого виробника. В результаті містобудівне підприємство скорочує 5 тисяч працівників і відмовляється від фінансування закладів соціальної сфери.

Що місто Суми може запропонувати робітникам, які залишилися на вулиці? Де нові робочі місця, де хоча б якась програма по їх створенню, залученню інвесторів? Єдине відносно нове підприємство, яке з’явилося у Сумах – завод “Гуала Кложерс” на 200 робочих місць. Чи врятує це людей? І куди іти  звільненим заводчанам?

І правда – який інвестор прийде у місто, де немає кадрів, підготовлених закладами профтехосвіти?

Та ж ”Гуала Кложерс “,  пропрацювавши пару місяців, кинулась готувати свої робітничі кадри тут, у Сумах, бо нікому кваліфіковано працювати. Також немає умов для створення бізнесу, є лише популізм, гучні заяви і постійне «Дай!».  Не дивно, що, побувавши у Сумах, навіть ті інвестори, які мали якісь плани щодо нашого міста, швиденько від них відмовляються і їдуть деінде. А людям залишається лише від’їжджати,  або миритися з тотальним безробіттям і незрозумілими перспективами.

Ось котельня Північного промвузла, яка мало не залишила без опалення взимку 70 тисяч містян. Питання  щодо цього опалювального сезону вдалося вирішити, вгативши купу грошей з міського бюджету в погашення боргів цього підприємства перед постачальником газу. А що буде наступного року? Може, ви чули про якісь плани щодо модернізації ТЕЦ, яка дала б їй змогу опалювати домівки цих 70 тисяч людей у наступному сезоні? Чи про викуп котельні? Ні, звичайно ж, ми всі будемо тихенько чекати наступної осені і демонструвати величезний подив від того, що котельня – ну треба ж такого! – знову не може почати опалювальний сезон. Треба ще мільйонів 10-20 у неї вкинути – і знову відкласти проблему на потім, замість того, щоб шукати шлях її вирішення і починати робити якість кроки до цієї мети.

Можна багато говорити про хаос у транспортній сфері, про будівництво нових мікрорайонів без інфраструктури (бо ж навіщо людям дитсадки, школи, лікарні, які не принесуть доходу забудовнику), про кошти, які безладно викидаються то на одну геніальну ідею міської влади, то на іншу… Ні одна з цих ідей не доводиться до остаточного втілення – пам’ятаєте реконструкцію «Романтики», яка вже затягнула на пару десятків мільйонів, при тому, що ніхто не знає, ні коли завершаться роботи, ні що там врешті-решт буде?  Пам’ятаєте реконструкцію стадіону «Авангард»? А тим часом у місті зупиняються ліфти і починають руйнуватися панельні будинки, які розраховані на 45 років експлуатації. У всьому світі є програми заміни таких будинків більш довговічним житлом, і лише ми чекаємо, доки вони почнуть розсипатися і вбивати людей, без цього ми хоча б підняти питання про цю проблему не можемо…

Може, вже пора завершувати з цими парадами чудернацьких прожектів “Розмалюй стіну” та починати працювати над розвитком міста? Нам треба збиратися разом: органи влади, депутати, керівники тих великих підприємств, які ще залишаються в місті, вузів, міських структур, – і створювати план поступового вирішення глобальних проблем Сум: економічних, соціальних, побутових, інфраструктурних?

План справжнього розвитку, а не хаотичних метань туди-сюди і пошуків, де б його краще прославитися, аби завоювати симпатії потенційного електорату.  План, який буде виконуватися незалежно від будь-яких політичних змін. План на 10-20 років розвитку міста, реальний план.

Щоб права рука знала, що робить ліва і для чого це робиться, а люди бачили хоч якусь перспективу у своєму місті і не їхали світ за очі шукати кращої долі. Інакше ще через років 10-15 такого хазяйнування Суми перетворяться на величезний хоспіс, де доживають віку ті, хто занадто старий чи хворий, щоб переселитися хоча б у сусідню область…

Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

The Sumy Post в Telegram та Facebook. Цікаві й оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на наші сторінки!

comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: