СумБуд

ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області розповідає, чому мед – гіркий

Суспільство | 13:22, 16.06.2020
 Поділитися

Поділитися в

В квітні місяці в області було рясно від скарг про масові потрави бджіл.

Обробка не доброчесними аграріями в денний час своїх полів пестицидами, період розпаду яких більше 3-4 годин, призводить до масової загибелі льотної бджоли.

Такі сім’ї якщо і виживуть, то меду в цьому році пасічнику точно не принесуть. З кожним роком ситуація тільки погіршується.  Систематична потрава бджіл це тільки верхівка айсбергу тих проблем, що існують в бджільництві.

Чому так сталось і що з цим робити?

Почнемо з того, що наявна агрохімія на вітчизняному ринку — не гарантує чи виключає фальсифікати під маркою відомих виробників.

Те саме стосується зокрема й протруйників, якими обробляють насіння перед сівбою, аби запобігти хворобам посівів. Результати лабораторних досліджень  показали, що лише п’ята частина бджіл загинула від пестицидів, решта — саме через протруйники. А найгірше те, що агрохімікати часто-густо містять отруйні речовини, не зазначені виробником. До цього додатковим чинником, що сприяв загибелі комах, слугували і екстремальні сухі погодні умови, – пилові бурі, що спостерігалися на теренах області. Причому зауважимо, бджолі навіть не обов’язково споживати нектар чи пилок з отруєної рослини — досить, аби під час пилової бурі отрута потрапила їй на крильця та лапки. Крім того, така бджола приносить у вулик із собою отруту для багатьох інших, включаючи розплід .

Слід зауважити, накопичення токсичних препаратів у ґрунті та у воді надзвичайно шкідливе не тільки для комах (розбалансування імунітету бджолиної сім’ї), але й для людини!

Тому повинна запрацювати повна заборона певних груп отрутохімікатів.

Також до цього на сьогодні в основному відмічається — відсутність належної відповідальності аграріїв та бджолярів, щодо чіткого контролю за виконанням законодавчих актів, стосовно попередження отруєнь або їх невиконання! Додамо завуальовану чи не повну інформація про діючу речовину, порушення системи застосування, і таке інше. Також, не заявлену кочівлю пасік, не належна паспортизація їх.

Перш за все, слід пам’ятати, що періодами загрози для бджіл є весна, літо, осінь.

Для недопущення та запобігання отруєння бджіл хімікатами фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин відповідно до Закону України «Про бджільництво», зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Згідно «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» обробку потрібно проводити у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

На період обробки бджоляру необхідно по можливості максимально ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату. При ізоляції бджіл у вуликах не забувають про достатню вентиляцію гнізда та забезпечення водою.

Основні причини хімічного токсикозу бджіл:

  • некваліфіковане використання пестицидів для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур;
  • не вивезення пасіки в безпечне місце або не ізолювання бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату;
  • несвоєчасне інформування бджолярів про заплановані обробки пестицидами сільськогосподарських культур та не інформування бджолярами про місце перебування своїх пасік;

Лікування бджіл при отруєннях має проводитися за наступною схемою:

  • гнізда сімей, які втратили багато льотних бджіл, скорочують відповідно до їхньої сили, виймають в першу чергу медові й пергові рамки, особливо зі свіжо занесеним нектаром і пилком, а також рамки з відкритим розплодом, не обсиджені бджолами;
  • сім’ї бджіл забезпечують водою, наливаючи її в стільники, і підгодовують рідким цукровим сиропом (1:1) протягом 3-4 днів;
  • звільнені вулики промивають 5% розчином лугу, потім чистою водою і пропалюють паяльною лампою.

Для уникнення вищезазначених проблем, власникам бджолосімей необхідно реєструвати пасіки згідно з Порядком реєстрації пасік (за гіперпосиланням)  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0737-00 та своєчасно інформувати сільські ради, сусідні господарства про місця перебування своїх пасік.

Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, ОТГ, міських радах один раз в рік заснування пасіки. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей. Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними лікарнями державної ветеринарної медицини.

Бджоляр, який зареєстрував пасіку отримує низку переваг, а саме – ветеринарне обслуговування та своєчасне попередження при обробці сільськогосподарських угідь також право на отримання державної фінансової підтримки та вагомий аргумент при повному відшкодуванні в разі втрати майна в судовому порядку.

За порушення законодавства в галузі бджільництва передбачена дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова або кримінальна відповідальність згідно з законами України.

І на завершення, пропонуємо вам переглянути (за двома гіперпосиланням)  усі необхідні рекомендації, поради і вимоги щодо запобігання отруєнню бджіл і відбір, зберігання та транспортування в лабораторію зразків бджіл та продуктів бджільництва при масовій загибелі бджіл.

 

 

Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

The Sumy Post в Telegram та Viber. Цікаві й оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на наші сторінки!

метизная компания
comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: