СумБуд

За ненадання документів про походження продукції підприємців штрафуватимуть від 51 тисячі, – Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області

Суспільство | 09:00, 24.07.2020
 Поділитися

Поділитися в

За ненадання документів про походження продукції підприємців штрафуватимуть від 51 тисячі, – Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області

Ринковий нагляд зазнав змін. З 26.03.2020 р. документальні перевірки перетворяться на перевірку документів від виробника до розповсюджувачів нехарчової продукції за всім ланцюгом постачання. Детальніше про це ми говорили із  головним спеціалістом  відділу ринкового та метрологічного нагляду Держпродспоживслужби в Сумській області Іриною Мішуковою.  Вона нам розповіла про порядок проведення перевірок, про товари, які підлягають перевірці, штрафи та інше. Деталі  – у матеріалі.

Пані Ірино, який саме закон регулює ринковий нагляд?

Державний ринковий нагляд за додержанням загальної вимоги щодо безпечності продукції виробниками та розповсюджувачами продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду

Державний ринковий нагляд – діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Діяльність органів ринкового нагляду регулює Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Наразі йдеться про нагляд нехарчової продукції. Чи всі категорії нехарчових товарів підлягають ринковому нагляду?

Спеціалісти відділу ринкового та метрологічного нагляду Головного управління Держпродспоживлсужби в Сумській області, як одного із органів ринкового нагляду, відповідно до   затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069  переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, мають  право перевіряти:

  • Енергоспоживчі продукти, в тому числі побутові холодильні прилади та побутові пральні машини;
  • Побутові барабанні сушильні машини
  • Побутові посудомийні машини;
  • Електричне та електронне обладнання;
  • Низьковольтне електричне обладнання;
  • Електричні лампи та світильники;

 

  • Водогрійні котли, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі;
  • Прилади, що працюють на газоподібному паливі, та арматура до них;
  • Сільськогосподарські та лісогосподарські трактори, їх причепи і змінні причіпні машини, системи, складові частини та окремі технічні вузли;
  • Колісні сільськогосподарські та лісогосподарські трактори;
  • Машини, призначені для застосування пестицидів і агрохімікатів;
  • Радіообладнання;
  • Мийні засоби і поверхнево-активні речовини, що входять до їх складу;
  • Неавтоматичні зважувальні прилади;
  • Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки;
  • Засоби вимірювальної техніки;
  • Пляшки, які використовуються як мірні ємності;
  • Іграшки;
  • Кондиціонери повітря та вентилятори, призначені для особистого комфорту;
  • Електродвигуни;
  • Телевізори, Пилососи;
  • Енергоспоживчі продукти;
  • Електродвигуни;
  • Побутові духові шафи та кухонні витяжки;
  • Водяні насоси;
  • Комп’ютери та комп’ютерні сервери;
  • Зовнішні джерела живлення;
  • Електричне і електронне побутове та офісне обладнання.

Який порядок проведення ринкового нагляду та на основі чого він може проводитися?

Здійснення ринкового нагляду проводиться відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, який розробляється та затверджується відповідно до  порядку , затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 №1410 «Про затвердження Порядку розроблення та перегляду секторальних планів  ринкового нагляду, моніторингу та звітування про їх виконання» та охоплює види (типи), категорії та/або групи продукції.  Ознайомитися з секторальним планом ринкового нагляду можливо на офіційному веб- сайті Держпродспоживслужби за посиланням : http: // www.consumer.gov.ua .

Предметом перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, а органи ринкового нагляду можуть проводити як планові, так і позапланові перевірки продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, тоді як позапланові – у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Планові перевірки характеристик продукції  здійснюються без письмового попередження про проведення планового заходу.

Планові перевірки здійснюються на підставі наказу органу ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до   Закону.    Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки. Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.

Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції – п’яти робочих днів.

У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до одержання органом ринкового нагляду результатів експертизи (випробування). У разі здійснення перекладу документації стосовно продукції, перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до моменту одержання органом ринкового нагляду перекладених документів і матеріалів, але не більше ніж на 30 робочих днів. А продовження строку проведення перевірки не допускається.

 

Які документи на товар має надати продавець чи власник торгової точки?

Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів суб’єкт  господарювання зобов’язаний надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) суб’єкта господарювання, який поставив їм продукцію (Документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо)

2) суб’єкта господарювання, якому вони поставили продукцію;

3) наявність супровідної документації, що має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкції щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

4) наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам;

5) загальний опис продукції;

Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.

Яка відповідальність за порушення вимог чинного законодавства?

Розмір адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафів, встановлених ст. 44 Закону  № 2735 та  ст. 15  Закону №2736  щодо  виявлених порушень, які застосовуються до суб’єктів господарювання (виробників та розповсюджувачів), доволі вражаючий та значно збільшений з попереднім Законом :

  • до виробника або особи, яка ввела продукцію в обіг, що становить серйозний ризик, – у розмірі 102 тис. грн;
  • до виробника або особи, яка ввела продукцію в обіг, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 та ч. 3 ст. 29 цього Закону), – у розмірі 51 тис. грн;
  • до розповсюджувача застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі недодержання умов зберігання продукції, яка ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам, – у розмірі 34 тис. грн;
  • за невиконання або неповне виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених ч. 1 ст. 28 цього Закону, – у розмірі 170 тис. грн для осіб, які ввели продукцію в обіг, або відповідно до цього Закону вони вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі 119 тис. грн для розповсюджувачів;
  • за невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, щодо продукції, яка  не відповідає встановленим вимогам – у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  -102 тис.грн. для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та для розповсюджувачів у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -68 тис. грн.;
  • за невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених ч. 3 ст. 29 цього Закону, – у розмірі 51 тис. грн для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі 34 тис грн для розповсюджувачів;
  • невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, – у розмірі 17 тис. грн,
  • створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, – у розмірі 170 тис. грн.

Суб’єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку.

Дякуємо за інформативну бесіду!

 

 

Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

The Sumy Post в Telegram та Viber. Цікаві й оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на наші сторінки!

comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: