метизная компания

У Сумах поховали воїна, який загинув у бою за Харківщину

Війна | 18:32, 30.09.2022
 Поділитися

Поділитися в

У Сумах провели в останню путь капітана Едуарда Якубовського. Він помер у шпиталі від поранень, отриманих у бою за Харківську область, – інформує Суспільне.

“Всі його знають як Семенович. Не капітан Якубовський, не Едуард Семенович, а просто Семенович, отака була людина”, – розповів побратим загиблого капітана.

“В нього був вибір: воювати або сидіти і займатися паперовою справою. Він вибрав свій шлях воїна”, – говорить про батька його син Павло.

Едуард Якубовський був моряком і військовим льотчиком. Попри це, він мав мало шансів потрапити на війну. Після розпаду Радянського Союзу відмовився працювати в Росії, а в Україні був вимушений працювати не за спеціальністю.

“У 2000 році, коли він йшов додому з роботи пізно ввечері, він отримав ножове поранення в серце. Було в нього 25% втрати працездатності. Через це його у 2014 році військкомат не хотів брати до лав Збройних сил України, бо він був непридатний до військової служби. І він через Харків, через Харківський військкомат все-таки у 2015 році потрапив до лав Збройних сил України”, – розповідає син загиблого Павло Якубовський.

Воював у гарячих точках Донецької та Луганської областей, під Авдіївкою, Пісками, Попасною. У 2018 році отримав тяжке поранення.

“Йому видалили селезінку, пропонували третю групу інвалідності оформити, в штабі працювати, але він відмовлявся. Як тільки одужав, відразу пішов з побратимами на фронт”, – згадує Павло Якубовський.

Після початку повномасштабного вторгнення Едуард Якубовський захищав Харків, у травні з рук Президента отримав Орден “За заслуги” 3 ступеня.

Звільняв Харківщину: Балаклію та Куп’янськ.

“Всі люди, які з ним служили, і в зоні проведення бойових дій, і в пункті постійної дислокації, всі його любили. Всім він подобався, тому що він був доброзичливий, нікому ні в чому не відказував”, – розповів побратим з позивним “Прометей”.

Під Куп’янськом 20 вересня Едуард Якубовський отримав поранення, які стали смертельними.

“Потрапили в засідку. За 20 метрів від них, в житловому будинку знаходилися кадрові російські військовослужбовці. Вони накрили їх мінометним вогнем. 13 їх було, а кадрових російських було 40”, – розповів син загиблого.

В лікарні у воїна двічі зупинялося серце, вдруге реанімувати його не змогли. Він помер 26 вересня у Харківському шпиталі.

“Мені подзвонили з частини, сказали, що Едуарда Семеновича немає. Я аж не повірив. Всі, які в нас були поранені, як правило, всі виліковувалися”, – згадує побратим загиблого.

“Семенович для мене був як батько. Він дуже був розумний. Політик. Нам дуже його буде не хватати. Ну а в серцях він залишиться з нами назавжди”, – сказав побратим Едуарда Якубовського Андрій.

В Едуарда Якубовського залишилася дружина і двоє синів. Перед самою війною народився онук, але дідусь встиг побачити його тільки на фотографії. Поховали Едуарда Якубовського на Алеї Слави Баранівського кладовища.

Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

The Sumy Post в Telegram та Facebook. Цікаві й оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на наші сторінки!

comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: