метизная компания

Медичні мандри сумського лікаря: «новинки» європейської медицини

Здоров'я, Медицина | 09:35, 23.12.2019
 Поділитися

Поділитися в

У Європі медицина стрімко прогресує – з’являється цілий ряд нових технологій. Наприкінці листопада у культурній столиці Німеччини – Дюссельдорфі відбувся найбільший захід медичної галузі – MEDICA. Вже 40 років найбільша у світі подія медичного сектору збирає експертів, керівників рішень, лікарів, людей з усіх галузей охорони здоров’я та з усього світу. Лікар із Сум Марина Сміянова також не змогла не відвідати найбільшу в світі виставку медичної техніки, електромедичного устаткування, лабораторного обладнання, діагностики та фармацевтики. Марина Сміянова, завідувач медичної лабораторії «Сехмет» розповіла нам про «новинки» європейської медицини, про те, що вразило й здивувало.

— Розкажіть нашим читачам детальніше про Медику.

— Це гігантська медична подія. Кожного року вона проводиться в Дюссельдорфі. Цьогоріч вона залучила понад 5 тисяч експонентів із 70 країн світу у 17 залах.

Якщо розглядати саме лабораторну медицину, то я можу порівнювати дві виставки: EuroMedLab, яка була в Барселоні та Медику-2019. Ніби Іспанія та Німеччина країни Європи, але їх позиції дещо відрізняються.

— Що треба для того, щоб звичайному лікарю з України потрапити на такий захід?

— Хочу донести до усіх лікарів — усе абсолютно реально! Тільки заздалегідь треба придбати квитки та продумати місце проживання. Будь-який лікар, який має обмежений бюджет, може туди потрапити аби себе мотивувати. У нас в країні важко працювати лікарем, особливо без мотивації.

Тепер про Медику. Я побачила два величезних павільйони й мені знадобився цілий робочий день, аби подивитися виставкові матеріали та поспілкуватися із дистриб’юторами. З 9-ї ранку й до 17-ї вечора.

Що найбільше вразило?

— Те, що більшість виставкових матеріалів була представлена швидкими тестами.

— Чому саме швидка діагностика?

— Бо весь світ зараз направлений на превентивну медицину, на скринінг, на вияв патологій та первинний скринінг у кабінеті у лікаря. Ми вже звикли бачити швидкі тести у вигляді тесту на вагітність. Це такий пластиковий картридж з віконцем, де ми бачимо наявність хімічної реакції та дізнаємося позитивний чи негативний результат. І це вся інформація, яку може дати швидкий тест, який є у нас на ринку. Що роблять в Європі? Вони пропонують до цих тестів маленькі портативні аналізатори, в які вставляються картриджі та вже за допомогою світлохвилі виявляється на екран цифра. Таким чином лікар може вже побачити точку відправлення до майбутніх дій або динаміку стану пацієнта.

Ці портативні аналізатори телефонізуються з мобільними додатками пацієнта й лікаря.

— Які швидкі тести є в Україні?

— Тест на гепатит B, С, тест на сифіліс, тест на вагітність, ПСА(простатоспецифічний антиген).

— Які тести демонстрували на виставці?

— Тест на малярію, туберкульоз, тест на прокальцитонін, грибкове ураження шкіри нігтів та волосся — це просто бомба! Бо у нас для цього, лікар має зробити травматичний забір біоматеріалу. Також демонстрували аналіз крові на МНО. Цей тест пацієнт з мінімальною травматизацією також може зробити на прийомі у свого сімейного лікаря. І відразу є видрук результату, а окрім цього усе зберігається у мобільному додатку. Тобто, відправна точка діагностування має бути максимально швидкою та на прийомі у лікаря.

Світ діджиталізації він імпортувався в діагностичний світ медицини. За цим майбутнє.

— Понад усе мене вразило те, що основна площа виставкової території не була зайнята обладнанням, машинами, складними роботизованими комбайнами. Усього цього не було. Була, звичайно, апаратура, але не такого технічного масштабу, як це було у Барселоні.

Іде максимальна оптимізація ресурсу. У нас трішки інше ставлення.

— Розкажіть про метод візуалізації “складних вен”.

Метод є й на українському ринку, але його не так широко використовують. Це дуже зручно, якщо треба зробити забір крові у немовля з пухленькими ручками, або у людини з важкодоступними венами чи з тромбофлебітами. Виробники максимально продумали варіант оформлення апарату, аби дитині не було страшно.

— Що було дуже цікаво в плані лабораторної діагностики?

— Безумовно це – розумний архів. У мене від нього мурахи по шкірі. Він потрібен для цитологічних та гістологічних препаратів (ред. препарат — лабораторне скло). У нас ми архівуємо скло в журнали й пишемо усе від руки, потім воно зберігається у коробках й займає велику площу і потім щоб знайти потрібне скло, може знадобитися дуже багато часу.

— А як зберігається інформація в розумному архіві?

— Кожне предметне скло має свій штрихкод, відразу в нього вноситься вся інформація про пацієнта, прізвища лікарів та візуалізована картинка, на підставі чого був зроблений діагноз. Архів створений у вигляді шафи з великою кількістю пеналів. І в один з таких пеналів вміщується близько 100 препаратів. Кожен пенал має кольорове кодування і я свою локалізацію/діагноз можу прикріпити до певного кольору.

— Чи можна в Україні використовувати усі ці можливості?

— Звичайно, наші українські дистриб’ютори можуть завозити усю можливу апаратуру в нашу країну та реалізовувати її. Ставлення лікарів та пацієнтів відіграє важливу роль. В Європі огляд проходить максимально швидко та мінімально затратно, на первинній консультації з сімейним лікарем. Головна мета – запобігати захворюванню. Величезні кошти та великі зусилля направлені на розвинення культури здоров’я.

Увесь світ зараз налаштований на превентивну медицину та на реабілітацію. В Україні ж поки медицина направлена виключно на лікування і лише нещодавно розпочинається розвиватися поглиблена діагностика.

Про превентивну медицину в Україні зараз мало говорять. Бо, відверто кажучи, на цьому багато не заробиш та й наші люди не спроможні платити. Реабілітація ж тривала й коштовна.

Легше придбати палку й усе життя шкутильгати.

Українська медицина лише починає повертатись обличчям до пацієнта й повільно змінювати ставлення людей до свого здоров’я. Цей тягар лягає на плечі відповідальних лікарів, які невпинно розвиваються, навчаються та працюють ДЛЯ ЛЮДЕЙ.

Взяти у свої руки здоров’я людей, зберегти їх від хвороб спадкових чи загрожуючих, рекомендувати їм належний спосіб життя є чесно і для лікаря спокійно. Тому легше запобігти хворобам, ніж їх лікувати… (М. Мудров)

Ми розповіли лише про маленьку частину європейських медичних «новинок». У наступному матеріалі ми розповімо про робота, про реабілітаційні тренажери та ще багато цікавого.

За посиланням ви можете прочитати про подорожі Марини Сміянової до Франції, Голландії, Польщі.

Если Вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

The Sumy Post в Telegram та Facebook. Цікаві й оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на наші сторінки!

comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: